Статут про управління Української Православної Церкви - РОЗДІЛ XII МАЙНО, ЗАСОБИ І КОШТИ


РОЗДІЛ XII 
МАЙНО, ЗАСОБИ І КОШТИ


Пункт 1. Порядок володіння, користування та розпорядження майном і будівлями релігійних організацій Української Православної Церкви визначається їхніми Статутами та чинним законодавством. 

Пункт 2. Будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, кошти та інше майно, набуте Київською Митрополією Української Православної Церкви, синодальними установами, управліннями єпархій, парафіями, монастирями, духовними навчальними закладами, місіями, братствами і сестринствами Української Православної Церкви, створене ними за рахунок власних ресурсів, пожертвуване громадянами, підприємствами та організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом, є їхньою власністю.

Пункт 3. Питання, пов’язані з володінням і користуванням будівлями та іншим призначеним для релігійних цілей нерухомим майном, яке надається структурним підрозділам Української Православної Церкви на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами, а також володіння і користування культовими будівлями та іншим майном, яке становить історичну, художню або іншу культурну цінність, вирішуються на підставі чинного законодавства.

Пункт 4. Питання, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням культовими будівлями та майном, вирішують Київська Митрополія Української Православної Церкви, управління єпархій, синодальні установи, монастирі, парафії, духовні навчальні заклади, місії, братства, сестринства та інші структурні підрозділи Української Православної Церкви. Ці підрозділи оперативно управляють відокремленою частиною церковного майна і є підзвітними в порядку підлеглості вищому підрозділу згідно зі Статутом про управління Української Православної Церкви. 

Пункт 5. Українська Православна Церква в особі її релігійного адміністративного центру — Київської Митрополії Української Православної Церкви — може володіти і користуватися майном на договірних умовах з державними, громадськими та релігійними об’єднаннями, а також громадянами.

Пункт 6. Українська Православна Церква за участі своїх структурних підрозділів має право створювати власні або спільні установи та підприємства для ведення добродійної, освітньої, виробничої, підприємницької, видавничої, художньої, ремісничої, реставраційної та іншої господарської діяльності. 

Пункт 7. Усі структурні підрозділи Української Православної Церкви як суб’єкти цивільного права володіють, користуються і розпоряджаються майном, що їм належить. На майно культового призначення не може бути звернене стягнення за претензіями кредиторів. Майно церковної власності не може бути об’єктом договору застави.

Пункт 8. Кошти Української Православної Церкви надходять з:
 
а) добровільних пожертвувань віруючих, підприємств, установ, організацій, об’єднань, фондів, органів державної влади тощо;
б) відрахувань єпархій, синодальних установ, місій, парафій, монастирів, подвір’їв, братств, сестринств тощо;
в) надходжень від реалізації предметів релігійного призначення; 
г) надходжень від виробничої, господарської, підприємницької, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить цьому Статуту та чинному законодавству.

Пункт 9. Добровільні фінансові та майнові пожертвування, а також інші види надходжень структурних підрозділів Української Православної Церкви, включаючи кошти, які надходять у зв’язку із звершенням церковних таїнств і обрядів, а також надходження від реалізації предметів релігійного призначення та літератури згідно із законодавством не оподатковуються. 

Пункт 10. Центральний церковний бюджет формується з добровільних пожертвувань, а також коштів, що відраховуються єпархіями і монастирями, та з надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, від виробничої, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству.

Пункт 11. Розпорядником загальноцерковних фінансів є Предстоятель Української Православної Церкви зі Священним Синодом Української Православної Церкви. 

Пункт 12. Синодальні установи та духовні навчальні заклади Української Православної Церкви фінансуються  із загальноцерковних коштів або шляхом самофінансування.

Пункт 13. Розпорядниками коштів структурних підрозділів Української Православної Церкви є їхні керівники. 

Пункт 14. Єпархіальні кошти надходять з добровільних пожертвувань, відрахувань парафій та монастирів, а також надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, виробничої, господарської, підприємницької, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить цьому Статуту, статутам структурних підрозділів Української Православної Церкви та чинному законодавству.

Пункт 15. Розпорядником загальноєпархіальних коштів є єпархіальний архієрей. 

Пункт 16. Кошти парафії складаються з добровільних пожертвувань віруючих, коштів від реалізації предметів релігійного призначення, а також надходжень від видавничої і господарської діяльності, що не суперечить цьому Статуту, статуту парафії та чинному законодавству.

Пункт 17. Розпорядником фінансів парафії є голова Парафіяльної ради спільно з членами Ради. 

Пункт 18. Кошти монастирів утворюються аналогічно парафіяльним. Розпорядником цих коштів є настоятель, настоятелька або намісник монастиря. 

Пункт 19. Єпархіальні духовні навчальні заклади фінансуються із загальноєпархіальних коштів, а також з добровільних пожертвувань. 

Пункт  20. Розпорядником фінансів духовного навчального закладу є ректор.
Пункт 21. Священний Синод Української Православної Церкви має право фінансової ревізії загальноцерковних та єпархіальних коштів. При необхідності, для здійснення такої ревізії ним створюється спеціальна Ревізійна комісія.

Пункт 22. Фінансова ревізія ставропігійних монастирів здійснюється Ревізійною комісією, яку призначає Митрополит Київський і всієї України. 

Пункт 23. Фінансова ревізія єпархіальних установ, парафій та монастирів проводиться за вказівкою єпархіального архієрея Ревізійною комісією, склад якої визначається Єпархіальною радою. 

Пункт 24. Парафіяльні ревізійні комісії діють згідно з пп. 4-6 розділу VIII.Е цього Статуту.

Пункт 25. Управління церковним майном здійснюється матеріально відповідальними особами згідно з чинним законодавством. 

Пункт 26. Майно, що перебуває у церковному користуванні, може бути застраховане.