Статут про управління Української Православної Церкви - РОЗДІЛ VII ЄПАРХІЇ


РОЗДІЛ VII 
ЄПАРХІЇ


Пункт 1. Українська Православна Церква поділяється на єпархії — місцеві церкви, які очолюються єпархіальними архієреями й об’єднують єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір’я, духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії.

Пункт 2. Єпархія створюється за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

Пункт 3. Межі єпархій на території України визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

Пункт 4. У кожній єпархії існують органи єпархіального управління, що діють у межах, визначених канонами та даним Статутом.

Пункт 5. Для задоволення церковних потреб у єпархіях можуть бути створені необхідні єпархіальні установи, діяльність яких регламентується синодально ухваленими положеннями.


РОЗДІЛ VII. А 
ЄПАРХІАЛЬНИЙ АРХІЄРЕЙ


Пункт 1. Єпархіальний архієрей, за спадкоємністю влади від святих апостолів, є предстоятелем місцевої церкви — єпархії, який канонічно керує нею за соборного сприяння кліру й мирян.

Пункт 2. Єпархіальний архієрей обирається і призначається Священним Синодом Української Православної Церкви, одержуючи відповідний Указ Митрополита Київського і всієї України. 

Пункт 3. У міру потреби для допомоги єпархіальному архієреєві Священним Синодом Української Православної Церкви призначаються вікарні єпископи з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм. 

Пункт 4. Архієрей має титул, який включає назву кафедрального міста. Архієрейські титули визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви.

Пункт 5. Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з чернецтва або з осіб білого духовенства, які не є одруженими, з обов’язковим постриженням у чернецтво. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню єпископа за моральними якостями та загальною і богословською освітою. 

Пункт 6. Архієреї користуються всією повнотою ієрархічної влади. 

Пункт 7. Єпархіальний архієрей висвячує і призначає кліриків на місця їхнього служіння, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриження. 

Пункт 8. Єпархіальний архієрей має право приймати до кліру своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надсилаючи на запит архієреїв особисті справи та відпускні грамоти цих кліриків. 

Пункт 9. Єпархіальний архієрей скликає Єпархіальні збори та Єпархіальну раду і головує на них, має вищий нагляд за єпархіальними установами та монастирями, що входять до його єпархії.

Пункт 10. Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути втілене в життя. 

Пункт 11. Єпархіальний архієрей може звертатися з архіпастирськими посланнями до кліру та мирян у межах єпархії. 

Пункт 12. До обов’язків єпархіального архієрея входить подання Митрополитові Київському і всієї України щорічного звіту про життя єпархії та про свою діяльність за встановленою формою. 

Пункт 13. Єпархіальний архієрей є повноважним представником єпархії Української Православної Церкви перед органами державної влади.

Пункт 14. Здійснюючи управління єпархією, єпархіальний архієрей: 
 
а) піклується про збереження віри, християнської моралі та благочестя; 
б) стежить за правильним звершенням богослужіння та дотриманням церковної благоліпності; 
в) піклується про місіонерську, катихізаторську та видавничу діяльність; 
г) відповідає за виконання рішень Соборів, Священного Синоду та положень даного Статуту; 
д) має право «вето» щодо рішень Єпархіальних зборів з наступним переданням відповідного питання на розгляд Священного Синоду;
е) згідно з церковними канонами, відвідує парафії своєї єпархії та здійснює нагляд за їхньою діяльністю безпосередньо або через своїх повноважних представників;
є) наглядає за діяльністю єпархіального кліру;
ж) призначає настоятелів парафій та інших кліриків;
з) представляє на затвердження Священному Синоду ректорів духовних навчальних закладів, настоятелів, настоятельниць та намісників монастирів, що перебувають в єпархіальному підпорядкуванні;
и) має право скликання Парафіяльних зборів та затверджує їхні рішення;
і) виводить зі складу Парафіяльних рад членів, які порушують канонічні норми та статути парафій;
ї) затверджує фінансові та інші звіти Парафіяльних рад та доповіді Ревізійних комісій парафій;
й) затверджує обраних Парафіяльними зборами голів Парафіяльних рад (інших посадових осіб), Ревізійних комісій та відсторонює їх від виконання обов’язків у разі порушення ними канонічних норм і статуту парафії;
к) затверджує протоколи Парафіяльних зборів;
л) надає відпустки духовенству на строк більше, ніж один тиждень; 
м) піклується про вдосконалення духовного і морального стану духовенства; 
н) піклується про належний освітній рівень священно- та церковнослужителів, для чого організовує їхню підготовку в межах своєї єпархії або направляє достойних кандидатів для вступу до духовних навчальних закладів; 
о) наглядає за підтриманням належного рівня церковної проповіді;
п) подає клопотання Митрополиту Київському і всієї України про нагородження достойних кліриків і мирян відповідними церковними нагородами й особисто нагороджує їх у визначеному порядку;
р) благословляє заснування нових парафій; 
с) дає благословення на будівництво та ремонт храмів, молитовних будинків, каплиць та інших споруд (церковно-адміністративні споруди, будівлі духовних навчальних закладів, монастирські житлові та господарські приміщення, споруди церковних закладів, підприємств тощо) і піклується про те, щоб їхній зовнішній вигляд і внутрішнє вбрання відповідали православній церковній традиції (ремонт древніх храмів і поновлення ікон та іконостасів, які мають культурно-історичну цінність, здійснюється згідно із встановленим законом порядком при особливому піклуванні про це єпархіального архієрея); 
т) освячує храми; 
у) піклується про стан церковного співу, іконопису та прикладних церковних мистецтв; 
ф) звертається до органів державної влади з питань повернення у власність або передачі в користування Церкві храмів та інших будівель і споруд, які є майном колишньої церковної власності;
х) вирішує питання щодо права власності (володіння, користування, розпорядження) церковним майном у межах єпархії;
ц) здійснює нагляд за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльностю парафій, монастирів, духовних навчальних закладів та інших структурних підрозділів єпархії;
ч) дає благословення на діяльність місцевих братств та сестринств, а також має право відкликання такого благословення;
ш) видає власні виконавчо-розпорядчі акти з усіх питань життя та діяльності єпархії;
щ) підтверджує належність до його єпархії тих парафій, монастирів та інших структурних підрозділів, що входять до єпархії;
ю) піклується особисто або через відповідні єпархіальні установи: 
- про забезпечення парафій усім необхідним для церковних відправ;
- про недільні школи;
- про забезпечення на належному рівні церковних засобів масової інформації (друкованих та електронних);
- про справи милосердя та доброчинності;
- про задоволення інших церковних потреб.

Пункт 15. Здійснюючи нагляд за канонічним порядком  та церковною дисципліною, єпархіальний архієрей: 
 
а) має право батьківського впливу та покарання щодо кліриків, включаючи оголошення догани, єпитимії, усунення від посади і тимчасову заборону у священнослужінні;
б) застерігає мирян, а при потребі, згідно з канонами, накладає на них єпитимію або тимчасово відлучає від церковного спілкування. Важкі провини передає на розгляд церковного суду; 
в) затверджує стягнення церковного суду і має право пом’якшувати їх;
г) згідно з канонами вирішує питання церковних шлюбів та розлучень.

Пункт 16. Овдовілою єпархією тимчасово керує архієрей, якого призначає Митрополит Київський і всієї України. У період, коли архієрейська кафедра є овдовілою, не можуть звершуватись будь-які справи, пов’язані з реорганізацією єпархіального життя, а також не може бути змінена діяльність, започаткована попереднім архієреєм. 

Пункт 17. У випадку переведення єпархіального архієрея на іншу кафедру, виходу його на спокій або смерті Єпархіальна рада створює комісію, яка робить ревізію єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному єпархіальному архієрею. 

Пункт 18. Церковне майно, яке мав єпархіальний архієрей згідно зі своїм статусом і посадою і яке знаходиться в офіційній архієрейській резиденції, після його смерті вноситься до інвентарної книги єпархії і переходить у її власність. Особисте майно спочилого єпархіального архієрея успадковується відповідно до чинного законодавства про спадщину. 

Пункт 19. Єпархія не може вдовувати понад сорок днів, за винятком особливих випадків. 

Пункт 20. Без попереднього дозволу вищої церковної влади, єпархіальним архієреям надається право залишати свої єпархії з поважних причин на строк не більше 14 днів; на більш тривалий строк єпархіальні архієреї отримують такий дозвіл в установленому порядку. 

Пункт 21. Утримання єпархіальних архієреїв визначається Священним Синодом Української Православної Церкви. При залишенні посади їм призначається пенсія, розмір і порядок виплати якої визначає Священний Синод Української Православної Церкви. 

Пункт 22. Після досягнення 75-річного віку єпархіальний архієрей подає на ім’я Митрополита Київського і всієї України прохання про вихід на спокій. Питання про час задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом Української Православної Церкви.  


РОЗДІЛ VII. Б 
ЄПАРХІАЛЬНІ ЗБОРИ


Пункт 1. Єпархіальні збори на чолі з єпархіальним архієреєм є вищим органом управління єпархією. 

Пункт 2. До складу Єпархіальних зборів входять представники кліру, чернецтва та мирян, які проживають на території єпархії.

Пункт 3. Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архієреєм в міру потреби, але не рідше одного разу на рік. Процедура обрання членів Єпархіальних зборів визначається Єпархіальною радою. 

Пункт 4. Єпархіальні збори: 
 
а) обирають делегатів на Собори; 
б) обирають членів Єпархіальної ради; 
в) утворюють необхідні єпархіальні установи та піклуються про їхнє фінансове забезпечення; 
г) виробляють загальноєпархіальні правила та приписи згідно з постановами Соборів та рішеннями Священного Синоду Української Православної Церкви; 
д) наглядають за єпархіальним життям;
е) заслуховують повідомлення про стан єпархії, про роботу єпархіальних установ, про життя монастирів і ухвалюють згідно з ними рішення.

Пункт 5. Головою Єпархіальних зборів є єпархіальний архієрей. Єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря. Заступник голови може керувати зборами за дорученням голови. Секретар відповідає за підготовку журналів засідань Єпархіальних зборів.

Пункт 6. Кворум зборів складає більшість (більше половини) членів. Рішення ухвалюються більшістю голосів. У випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним. 

Пункт 7. Єпархіальні збори працюють згідно з ухваленим регламентом. 

Пункт 8. Журнали засідань Єпархіальних зборів підписують головуючий, його заступник, секретар та обрані для цього двоє членів зборів. 

 

РОЗДІЛ VII. В 
ЄПАРХІАЛЬНА РАДА


Пункт 1. Єпархіальна рада на чолі з єпархіальним архієреєм є органом управління єпархією в період між Єпархіальними зборами. Єпархіальна рада підзвітна єпархіальному архієрею і Єпархіальним зборам.

Пункт 2. Єпархіальна рада створюється за благословенням єпархіального архієрея і складається не менше ніж з чотирьох осіб у пресвітерському сані, половина з яких призначається єпархіальним архієреєм, а інші обираються Єпархіальними зборами на один рік. 

Пункт 3. Головою Єпархіальної ради є єпархіальний архієрей. 

Пункт 4. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на квартал. 

Пункт 5. Кворум Єпархіальної ради складає більшість (більше половини) членів. 

Пункт 6. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, поданого головуючим. 

Пункт 7. Головуючий керує засіданням згідно з ухваленим регламентом. 

Пункт 8. Єпархіальний архієрей призначає секретаря Єпархіальної ради з її складу. Секретар відповідає за підготовку необхідних для засідання Єпархіальної ради матеріалів і складає журнали засідань. 

Пункт 9. Якщо під час розгляду справи виникає незгода, то справа вирішується більшістю голосів; у випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним. 

Пункт 10. Журнали засідань Єпархіальної ради підписуються усіма її членами. 

Пункт 11. Єпархіальна рада: 
 
а) виконує рішення Єпархіальних зборів, які входять до компетенції Єпархіальної ради; звітує перед Єпархіальними зборами про виконану роботу;
б) визначає процедуру обрання учасників Єпархіальних зборів;
в) готує засідання Єпархіальних зборів, включаючи внесення пропозицій щодо порядку денного; 
г) подає Єпархіальним зборам свої річні звіти; 
д) визначає межі благочинь і парафій; 
е) розглядає звіти благочинних і ухвалює відповідні рішення; 
є) наглядає за діяльністю парафіяльних рад; 
ж) наглядає за діяльністю єпархіальних установ; 
з) розглядає плани будівництва, капітального ремонту й реставрації храмів; 
и) веде облік храмів, молитовних будинків, каплиць та іншого майна, що перебуває у власності та користуванні структурних підрозділів єпархії; 
і) сприяє підготовці заходів до ювілеїв, загальноєпархіальних святкувань та інших важливих подій; 
ї) вирішує будь-які інші справи, які єпархіальний архієрей направляє до Єпархіальної ради.

Пункт 12. Єпархіальна рада має право церковного суду першої інстанції.

Пункт 13. Члени Єпархіальної ради, особисто зацікавлені у розслідуванні справи, або такі, що мають родинні стосунки з підсудним, судити не можуть. У такому випадку Єпархіальна рада приймає відповідне рішення. 

Пункт 14. Рішення по судових справах ухвалюються більшістю голосів. Голосування починається з наймолодшого члена ради. Якщо член ради не згодний з ухваленим рішенням, він має право письмово викласти свою думку. Окремі думки не оголошуються. 

Пункт 15. Рішення єпархіального суду можуть бути оскаржені у вищій інстанції церковного суду. 

Пункт 16. Рішення з судових питань одразу заносяться до протоколів, які підписують усі члени Ради, що брали участь у судовому розгляді. 

Пункт 17. Єпархіальна рада є компетентною, щоб судити у справах по звинуваченню кліриків і мирян у неправославній вірі, у порушеннях канонічних і моральних норм, а також щодо проблем церковного шлюбу і розлучення, суперечок між духовенством і парафіяльними службовими особами, щодо всіх інших питань, які стосуються церковного правопорядку. 

Пункт 18. Єпархіальна рада здійснює право церковного суду згідно з прийнятою процедурою церковного судочинства.


РОЗДІЛ VII. Г 
УПРАВЛІННЯ ЄПАРХІЙ ТА ІНШІ ЄПАРХІАЛЬНІ УСТАНОВИ


Пункт 1. Управління єпархій та інші єпархіальні установи покликані допомагати єпархіальному архієрею у здійсненні місіонерської, видавничої, інформаційної, соціально-благодійної, освітньо-виховної, будівничо-реставраційної, господарської діяльності тощо.  
Пункт 2. Єпархіальний архієрей здійснює вищий нагляд за їхньою роботою і призначає працівників, згідно зі штатним розкладом. 

Пункт 3. Діяльність єпархіальних установ регламентується положеннями, ухваленими Священним Синодом Української Православної Церкви, та розпорядженнями єпархіального архієрея. 

Пункт 1. Єпархія поділяється на благочинницькі округи на чолі з благочинними, яких призначає єпархіальний архієрей.

Пункт 2. Межі благочинь та їх найменування визначаються єпархіальним архієреєм з Єпархіальною радою.

Пункт 3. До обов’язків благочинного належить:
а) турбота про чистоту православної віри та гідне церковно-моральне виховання віруючих; 
б) нагляд за правильним і регулярним здійсненням богослужінь, за благоліпністю та благочинням у храмах, за станом церковної проповіді; 
в) турбота про виконання постанов і вказівок єпархіальної влади; 
г) піклування про своєчасне надходження до єпархії парафіяльних внесків; 
д) поради духовенству щодо виконання ним своїх обов’язків та особистого життя; 
е) попередження й усунення непорозумінь серед духовенства, а також непорозумінь між духовенством і мирянами без звертання до суду, але з поданням доповіді про найбільш значні інциденти єпархіальному архієрею; 
є) попереднє розслідування за вказівкою єпархіального архієрея церковних порушень; 
ж) клопотання перед єпархіальним архієреєм про нагородження кліриків та мирян благочиння;
з) внесення пропозицій єпархіальному архієрею стосовно заповнення вакантних місць: священиків, дияконів, псаломщиків і регентів; 
и) надання відпусток духовенству на строк не більше одного тижня;
і) турбота про надання пастирського піклування віруючим у тих парафіях, де тимчасово немає священнослужителів; 
ї) нагляд за будівництвом та ремонтом церковних споруд з метою перевірки відповідності робіт проектно-кошторисній документації, схваленій єпархіальною владою та затвердженій в установленому порядку;
й) піклування про наявність у храмах усього необхідного для належного здійснення богослужінь;
к) контроль за належним станом парафіяльного діловодства; 
л) виконання інших обов’язків, покладених на нього єпархіальним архієреєм. 

Пункт 4. Здійснюючи свої обов’язки, благочинний відвідує всі парафії свого округу в міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік, перевіряючи богослужбове життя, внутрішній і зовнішній стан храмів та інших церковних будівель, а також правильність ведення парафіяльного діловодства та церковного архіву, ознайомлюючись з релігійно-моральним станом віруючих. 

Пункт 5. На прохання Парафіяльних зборів, Парафіяльної ради або настоятеля парафії та за вказівкою єпархіального архієрея, благочинний може проводити засідання Парафіяльних зборів. 

Пункт 6. За благословенням єпархіального архієрея благочинний може скликати священиків на братські наради з метою розгляду нагальних для благочиння церковних потреб. 

Пункт 7. Благочинний щорічно подає єпархіальному архієрею звіт про стан благочиння та про свою роботу, за встановленою формою.

Пункт 8. При благочинні можуть існувати канцелярія та архів, працівники яких призначаються благочинним.

Пункт 9. Діяльність благочинного фінансується з коштів парафії, настоятелем якої він є, а в разі потреби — з коштів парафій благочиння або із загальноєпархіальних коштів.