Інші документи

ПОЛОЖЕННЯ про Відділ релігійної освіти і катехизації Бориспільської єпархії Української Православної Церкви

 

1.Загальні положення

1.1. Відділ релігійної освіти і катехизації Бориспільської єпархії Української Православної Церкви (далі - Відділ) є структурним підрозділом Бориспільського єпархіального управління і служить методичним і координуючим центром з питань релігійної (церковної) освіти і катехизації, взаємодії з державними та іншими системами освіти.

1.2. Відділ не є юридичною особою і не веде ніякої господарської діяльності. Матеріальне забезпечення роботи Відділу здійснюється за рахунок коштів Бориспільського єпархіального управління та інших церковних організацій, в тому числі в яких голова і члени Відділу несуть свій послух.

1.3. Відділ в своїй діяльності керується відповідними нормами законодавства України, Статуту про управління Української Православної Церкви, Статутом про управління Бориспільською єпархією, постановами Священного Синоду Української Православної Церкви, указами Митрополита Київського і всієї України, розпорядженнями правлячого Архієрея, Положенням про діяльність недільних шкіл Бориспільської єпархії, даним Положенням.

1.4. Відділ може мати печатку для затвердження створюваних Відділом документів, бланк для оформлення вихідної кореспонденції і внутрішніх документів. На печатці і бланку розміщується повна назва Відділу і вказується його приналежність до Бориспільської єпархії Української Православної Церкви.

 

2. Організація роботи Відділу

2.1. До складу Відділу входять голова Відділу, помічник голови Відділу, помічники благочинних з релігійної освіти і катехизації на парафіях, завідувач Методичним кабінетом Відділу, інші співробітники Відділу

2.2. Відділ очолює Голова, якого призначає і звільняє з посади Керуючий єпархією.

 

2.2.1. Функції голови Відділу:

а) керівництво і координація діяльності співробітників Відділу;

б) представництво в церковних та державних структурах;

в) скликання відповідних зібрань і засідань з питань релігійної (церковної) освіти і катехизації, взаємодії з державними та іншими системами освіти та головування на них;

г) контроль за організацією катехитичної діяльності на парафіях єпархії для дітей і дорослих;

ґ) організація та контроль розробки та друку катехитичних матеріалів;

е) організація формації викладачів недільних шкіл і катехизаторських курсів, підвищення їх кваліфікації;

є) представлення щорічного звіту про діяльність відділу на загальних єпархіальних зборах.

2.3. Помічник Відділу призначається і звільняється з посади Керуючим єпархією за поданням голови Відділу.

2.3.1. Функції помічника голови Відділу:

а) підготовка планів роботи Відділу та подання їх на затвердження голові Відділу;

б) інформування всіх співробітників про поточний план діяльності Відділу, час і місце проведення нарад та загальних зборів;

в) ведення документації.

2.4. Помічник благочинного з релігійної освіти і катехизації на парафіях обирається благочинним із числа священнослужителів благочинного округу та затверджується Керуючим єпархією.

2.4.1. Функції та обов’язки помічника благочинного:

а) взаємодіє з настоятелями та директорами недільних шкіл, при яких вони діють, та координує їх діяльність;

б) збір і аналіз семестрових звітів про діяльність недільних шкіл, або позапланових на вимогу голови Відділу;

в) погодження та затвердження семестрових або інших звітів про діяльність недільних шкіл з благочинним на основі поданих та підписаних звітів настоятелями або директорами недільних шкіл;

г) представлення семестрових або інших звітів про діяльність недільних шкіл у Відділ в установлені строки;

д) несе спільну з настоятелями парафій відповідальність за правильне оформлення звітів по установленій формі та своєчасну їх подачу до Відділу.

ґ) взаємодіє з директорами світських навчальних закладів або керівниками державних установ з питань релігійної освіти і представляє їх інтереси перед Головою Відділу.

2.5. Для оптимізації діяльності Відділу голова може створити апарат Відділу та організовувати його роботу на свій розсуд.

2.6. У Відділі в обов’язковому порядку ведеться діловодство, форма якого визначається головою Відділу.

 

3. Основні напрямки діяльності Відділу

3.1. Відділ надає методичну та консультативну допомогу клірикам і мирянам Бориспільської єпархії з усіх питань, що належать до сфери релігійної освіти і катехизації, а також взаємодії з державною та іншими системами освіти.

3.2. За дорученням Керуючого єпархією Відділ здійснює взаємодію з установами митрополії Української Православної Церкви та іншими церковними установами.

3.3. За дорученням Керуючого єпархією Відділ здійснює взаємодію з державними установами.

3.4. Відділ бере участь в підготовці річного Єпархіального звіту.

3.5. У Відділі може бути бібліотека. Порядок її роботи визначає голова Відділу.

3.6. Відділ веде інтернет-сайт з питань організації релігійної (церковної) освіти і катехизації Бориспільської єпархії.

3.7. При Відділі діє Методичний кабінет з питань релігійної (церковної) освіти і катехизації Бориспільської єпархії.

 

4. Методичний кабінет

4.1. Методичний кабінет при Відділі релігійної освіти і катехизації Бориспільської єпархії Української Православної Церкви (далі в тексті - Методичний кабінет) створений з метою навчально-методичної підтримки діяльності недільних шкіл і православних освітніх установ.

4.2. Методичний кабінет є структурним підрозділом Відділу. Діяльність Методичного кабінету здійснюється під загальним керівництвом голови Відділу.

4.3. Поточною роботою Методичної кабінету керує завідувач, який призначається розпорядженням Керуючого Бориспільською єпархією за поданням голови Відділу або без такого.

 

5. Направлення діяльності Методичного кабінету

5.1. Підготовка та допомога в підготовці викладачів духовно-моральних дисциплін парафій;

5.2. Розробка і систематизація навчально-методичних матеріалів з викладання духовно-моральних дисциплін;

5.3. Навчально-методичний супровід процесу духовно-морального виховання, релігійної освіти і катехизації в рамках Єпархії;

5.4. Постійний контроль змісту бібліотеки, систематичне оновлення інформації сайту, у тому числі розробка і розміщення на допомогу викладачам духовно-моральних дисциплін відповідних план-конспектів, лекцій, методичних рекомендацій та іншої  інформації що до організації та проведення релігійної (церковної) освіти у недільних школах;

5.5. Підготовка, допомога в проведенні і проведення заходів (конференцій, читань, семінарів, фестивалів і т. д.), які сприяють вирішенню завдань духовно-морального виховання, релігійної освіти і катехизації, розробка відповідних навчально-методичних матеріалів.

ПОЛОЖЕННЯ про Недільні школи (для дітей) Бориспільської єпархії Української Православної Церкви

I. Загальні положення

1.1. Поняття «недільна школа» та основні засади її функціонування

«Недільна школа» (для дітей) – це освітній заклад, який створюється як підрозділ релігійної організації парафії або монастиря, що надає можливість отримати учням початкову релігійну освіту православного спрямування.

Недільна школа не має права юридичної особи. Для завірення документації використовується печатка релігійної організації при якій функціонує школа.

Навчання в недільній школі проводиться на добровільній основі.

Методичним та координуючим центром навчально-виховної діяльності недільних шкіл є Єпархіальний Відділ релігійної освіти і катехізації.

 

1.2. Мета та завдання діяльності недільної школи

Головною метою діяльності недільної школи є організація систематичного навчально-виховного процесу, що створює умови для формування у вихованців православного світогляду, сприяє зростанню високодуховної та творчої особистості під керівництвом і освяченням Православної Церкви.

Завданнями недільної школи є:

введення вихованців у церковну родину (громаду);

вивчення Святого Письма та Передання;

розуміння догматів Церкви, Святого Письма Старого та Нового Заповіту у дусі православної традиції;

вивчення церковної історії;

роз’яснення змісту церковного Богослужіння, навчання свідомої участі у літургічному житті Церкви, допомога у підготовці до Таїнства Сповіді та Святого Причастя;

ознайомлення та залученні учнів до Таїнств Православної Церкви;

формування благоговійного ставлення до святинь;

формування навичок регулярного читання Святого Письма;

навчання молитвам: церковній і домашній;

виховання цілісного бачення світу і людини як результатів Творіння, як Любові нашого Творця до людей та до всіх створінь;

ознайомлення з християнським уявленням про преображення людини і світу як мети людського життя;

формування у учнів активної життєвої позиції та усвідомлення духовної відповідальності за світ і за себе особисто як носія образу Божого;

сприяння поступовому усвідомленню і перетворенню православних духовно-моральних цінностей у особистісні переконання;

формування в учнів поняття про ієрархію взаємовідносин в сім’ї та суспільстві, та їх значення для духовного становлення людини;

сприяння залученню родин учнів до цінностей православної культури,

залучення батьків до участі в освітньому і виховному процесі, турботі про потреби школи як колективу і певної духовної спільноти;

створення простору для взаємного спілкування педагогів недільної школи, учнів та їх батьків.

 

II. Навчально-виховний процес

2.1. Організаційно-правові основи діяльності недільної школи

Рішення про заснування недільної школи на парафії приймається на Парафіяльному зібранні.

Рішення про заснування недільної школи при монастирі приймається на Духовному соборі монастиря.

Настоятель подає на ім’я Керуючого єпархією пакет документів:

прохання про відкриття недільної школи;

протокол Парафіяльного зібрання;

статут школи;

анкети керівника, духівника, викладачів;

розклад предметів і гуртків з зазначенням кількості вікових груп, класів та вихованців в них, часу та місця проведення занять.

Отримавши благословення Керуючого єпархією, настоятель передає копії документів, зазначених у пп.2.2.1, до Єпархіального Відділу релігійної освіти і катехізації.

Відповідальність за організацію та контроль освітнього процесу недільних шкіл в межах благочиння несуть отці благочинні. Допомогу в організації і контролювання навчально-виховного процесу благочинним виконують помічники благочинних, діяльність яких регламентована Положенням про Єпархіальний Відділ релігійної освіти і катехізації.

Семестрові звіти про діяльність недільних шкіл, затверджені настоятелем і керівником школи, помічники благочинних подають до Єпархіального Відділу релігійної освіти і катехізації: 1-й семестр – перша декада грудня, 2-й семестр – перша декада червня.

 

2.2. Класифікація та типи недільних шкіл

Недільні школи можна умовно поділити на типи за наступними класифікаційними критеріями:

– За віковими характеристиками вихованців:

Дитячі

Молодіжні

Дорослі

– За місцем знаходження:

Міські:

Приходські/Парафіяльні

Міжприходські/Міжпарафіяльні

Сільські

– За складом та способом організації:

За віковим розподілом

Змішані

Сімейні

– За формою навчання:

очні

заочні

дистанційні

комбіновані

 

2.3. Організація навчально-виховного процесу в недільній школі

Освітній процес базується на принципі Христоцентричності. Він передбачає всебічний розвиток і воцерковлення як дітей так і їх родини в цілому.

2.3.1.Зміст навчально-виховного процесу в недільній школі

Навчання в недільних школах проводиться за програмами рекомендованими Єпархіальним Відділом релігійної освіти і катехизації.

В випадку використання авторських та творчих розробок, керівник недільної школи зобов’язаний на протязі першої декади серпня надати підписані настоятелем копії навчальних планів, програм та перелік навчальних посібників до Єпархіального Відділу релігійної освіти та катехізації для схвалення.

За рівнем підготовки навчально-виховний процес поділяється на три рівні:

дошкільний (навчання дітей віком 4-6 років) – орієнтовний строк навчання - 2 роки;

початковий (навчання дітей віком 7-11 років) – орієнтовний строк навчання - до 4-х років;

основний (навчання дітей віком 12-16 років) – орієнтовний строк навчання - 4 роки.

За змістом навчально-виховний процес поділяється на дві частини: основну та додаткову.

Основна частина навчально-виховної діяльності – це комплекс програм базових дисциплін: катехізаторських, біблійно-історичних, православного богослужіння, морально-етичних.

· Предмети основної частини: «Закон Божий, Священні Історія Нового та Старого Заповіту», «Церковнослов’янська мова», «Історія Церкви», «Християнська етика».

Додаткова частина навчально-виховної діяльності – це комплекс додаткових практичних, творчих занять.

· Предмети додаткової частини: «Церковний спів», «Основи церковного мистецтва», «Основи образотворчого мистецтва», «Духовне краєзнавство», «Хореографія», «Драматичний гурток», «Бісероплетіння, «Рукоділля», «Гончарне мистецтво».

Обов’язковими предметами віровчення дошкільного рівня підготовки є:

«Закон Божий для дошкільнят» (початкові знання про Бога, духовний світ, молитву, біблійної історії, основний устрій та правила поведінки в храмі, тощо);

«Православна абетка»;

«Образотворче мистецтво» як форма закріплення елементарних базових знань з православної віри.

Обов’язковими предметами віровчення початкового рівня підготовки є:

«Закон Божий» («Храмоведення»; в тому числі, фрагментарне вивчення біблійної історії, устрою Храмів, богослужіння та Таїнства православної Церкви);

«Основи християнської моралі»;

«Церковнослов’янська мова»;

«Основи церковного співу».

Обов’язковими предметами віровчення основного рівня підготовки є:

«Святе Письмо: Старий і Новий Заповіт»;

«Православне богослужіння»/«Літургіка»;

«Основи православного віровчення»/«Катехізис»;

«Історія Православної Церкви»;

«Християнська етика»;

«Церковнослов’янська мова».

На кожній ступені навчально-виховного процесу вітається організація і залучення вихованців до наступних родів служіння:

місіонерське;

соціальне;

волонтерська діяльність.

На кожній ступені навчально-виховного процесу рекомендується проводити розвиваючі заняття в гуртках або секціях з наступних направлень:

патріотичного;

художньо-естетичного;

науково-технічного;

еколого-біологічного;

фізкультурно-спортивного;

культурологічного;

природничо-наукового;

туристично-краєзнавчого;

Участь у гуртках та служінні можуть приймати учні, які є слухачами обов’язкових предметів на відповідному рівні навчально-виховної діяльності.

2.3.2. Учасники навчально-виховного процесу в недільній школі

Учасниками навчально-виховного процесу є настоятель парафії, директор (керівник), духівник, педагоги недільних шкіл, учні (вихованці), батьки (законні представники).

Керівництво недільною школою звершується настоятелем, духівником і директором.

Настоятель:

контролює і відповідає перед Керівником єпархії за якість навчально-виховного процесу;

несе відповідальність перед батьками, вихованцями, викладачами за їх безпеку і здоров’я;

є духівником недільної школи або благословляє іншому клірику нести цей послух;

сам очолює школу або благословляє клірику чи мирянину з педагогічною/богословською освітою нести цей послух;

сприяє формуванню матеріально-технічної бази.

Духівник:

піклується про духовне виховання педагогів та учнів;

молиться і поминає за богослужінням викладачів і учнів;

сприяє створенню атмосфери любові і взаєморозуміння у педагогічному колективі та в цілому в школі;

проводить духовно-просвітницьку роботу з дітьми та їх батьками.

Директор (керівник):

з благословення настоятеля і духівника формує педагогічний колектив та проводить набір учнів (для неповнолітніх – на основі письмової заяви батьків або опікунів);

знайомить батьків з документами, регламентуючими навчально-виховну діяльність, з правилами поведінки та іншими нормативними документами;

з благословення настоятеля і духівника складає Статут недільної школи, навчальний план (навчально-тематичні, календарно-тематичні плани), розклад занять, план заходів які затверджуються настоятелем;

звітує настоятелю і духівнику про поточний стан справ навчання і виховання;

слідкує за якістю викладання, наявність навчальних програм і тематичних планів;

слідкує за виконанням норм і правил цього Положення, Статуту недільної школи та правил внутрішнього розпорядку всіма учасниками навчально-виховного процесу.

Викладацький склад формують:

керівника недільної школи (директор);

завуч (обов’язково при контингенті учнів більше ніж 30 осіб);

викладачі.

Викладання віронавчальних предметів мають право директор, завуч, викладі. З благословення настоятеля до занять залучаються також парафіяльні священики, диякони, члени притчу, студенти православних училищ, семінарій, академій, православних богословських закладів (за згодою ректора навчального закладу) або миряни з відповідною богословською освітою (єпархіальні богословсько-педагогічні і катехізаторські курси, богословські вищі навчальні заклади канонічної Православної Церкви. Особи без богословської освіти допускаються до викладання після співбесіди з настоятелем.

Для викладачів бажано мати педагогічну освіту і педагогічний досвід. Для  викладачів додаткової частини навчально-виховної діяльності бажано мати фахову освіту.

Контингент учнів недільних шкіл визначає форми та методи навчання у недільній школі.

Для організації ефективного навчального процесу всі вихованці поділяються на групи та класи в залежності від віку, рівня підготовленості, кількості учнів:

дошкільні групи: від 4 до 7 років діляться по групах;

шкільні групи: від 7 років і старше діляться по класах.

При наявності відповідних програм та використанні відповідних педагогічних підходів до роботи можливо організовувати змішані та сімейні групи

Настоятель, духівник, директор та викладачі формують Педагогічну Раду.

Компетенція Педагогічної Ради:

розробка Статуту недільної школи;

визначення напрямків діяльності, обговорення методик викладання, які будуть використовуватися;

розгляд питань ефективності навчально-виховної роботи, підвищення кваліфікації педагогів;

впровадження в практику сучасних форм та методів навчання, придатних для використання у православних богословських навчальних закладах.

При необхідності і доцільності можливо сформувати Батьківську Раду недільної школи.

2.3.3. Час, місце і форми проведення занять в недільній школі

Навчальний рік рекомендується починати 14 вересня, в день церковного Новоліття.

Заняття проводяться по недільних або інших днях тижня.

Встановлюються терміни не навчальних днів (Страсна і Світла Седмиці), Різдвяних та літніх канікул.

Навчальний рік рекомендується закінчувати 24 травня, в день пам’яті рівноапостольних Кирила і Мефодія.

На початку та в кінці навчального року звершується Літургія або молебень, який очолює настоятель або духівник.

Заняття проводяться на території Храму або в обладнаних приміщеннях з відповідними санітарно-гігієнічними нормами. За благословенням настоятеля і згоди керівника відповідних інституцій, заняття можуть проводиться на території і інших закладів.

Обов’язкова наявність розкладу занять на навчальний рік з вказівкою вікових груп/класів учнів, назвою предметів (гуртків), часу і місця проведення занять.

Заняття починаються і закінчуються спільною молитвою учнів і викладачів.

Тривалість одного заняття складає 30 хвилин - для дітей дошкільного віку, 45 хвилин - для дітей шкільного віку. Перерва для відпочинку між заняттями складає 10 хвилин.

Успішність учнів шкільного віку за рішенням Педагогічної ради фіксується у класному журналі по п’ятибальній системі.

Проводиться поточна і підсумкова атестація учнів згідно з затвердженими навчальними планами.

Після закінчення навчання учням видається свідоцтво про закінчення недільної школи за формою, затвердженою Керуючим єпархією.

Вихованці випускного класу відповідного рівня підготовки (п. 2.3.1. цього Положення) складають іспити з віронавчальних предметів, за результатами яких відбувається випуск зі школи і вручення документа про закінчення недільної школи відповідного освітнього рівня.

За згодою батьків можуть організовуватися паломництва, відпочинок в православних оздоровчих і других таборах.

При підготовці до свят призначаються додаткові дні та час проведення репетицій. Не рекомендовано проведення репетицій та підготовчих заходів до свят протягом часу, який визначено розкладом для проведення занять з віронавчальних дисциплін.

Окрім занять учні і викладачі беруть участь в житті парафії, несуть послухи, допомагають Храму.

При недільній школі може бути організована бібліотека необхідної навчальної літератури (в друкованому та/або електронному вигляді).

 

III. Фінансування та матеріальне забезпечення недільної школи

Фінансування та матеріальне забезпечення діяльності недільної школи знаходиться у віданні Парафіяльного зібрання і Парафіяльної Ради або настоятеля.

Грошові та майнові кошти школи формуються з коштів парафії та добровільних благодійних пожертв.

Навчання учнів в недільної школі повинно бути безкоштовним. За проведення занять і різноманітних заходів плата з вихованців не береться.

Доходи школи складають: добровільні пожертвування прихожан, батьків, спонсорська допомога.

 

IV. Припинення діяльності недільної школи

За рішенням Керуючого єпархією та Парафіяльної Ради (зазначається протоколом Ради) діяльність недільної школи може бути припинена.

Настоятель подає письмове звернення Керуючому єпархією про дозвіл призупинення діяльності недільної школи з зазначенням і обґрунтуванням причин такої ситуації та терміну відновлення діяльності.

Повне припинення діяльності може бути тільки в разі ліквідації парафії.

Звернення Священного Синоду УПЦ у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19

18 березня у резиденції Предстоятеля УПЦ на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулося перше у 2020 році засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

ЗВЕРНЕННЯ

Священного Синоду Української Православної Церкви

у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19

 

Возлюблені у Христі браття і сестри!

 У час несподіваних випробувань, що пов’язані з загрозою епідемії нового інфекційного захворювання, Церква звертається до своєї пастви вічноживими словами Господа нашого Іісуса Христа: «Не бійся, тільки віруй!» (Мк. 5:36). Віра в Бога відрізняє християнина з-поміж інших членів суспільства. Разом з тим, віра проявляє себе саме тоді, коли життєві проблеми і загрози ставлять людину перед фактом, коли потрібно протягнути руку на зустріч Христу, як зробив це потопаючий у морських хвилях святий апостол Петро.

Для людини природньо прагнути бути здоровою, адже саме такою її створив Бог для блаженного життя. Зі Святого Євангелія ми дізнаємося, що Господь зцілив багатьох людей, подарувавши їм фізичне здоров’я. Однак, таке здоров’я не було остаточною метою цих зцілень. Найголовніше — через прийняття дару зцілення, увірувати в Того, Хто є Джерелом життя. Саме тому фізичні недуги, що несуть загрозу смерті, не є наслідком випадкового збігу обставин. Святий апостол Яків пояснює їх причину так: «Вчинений гріх породжує смерть» (Як. 1:15). Тож, хвилюючись як не захворіти від коронавірусної інфекції, суспільство має усвідомити духовні першопричини всього, що трапилось. Бог закликає викорінювати смертоносний гріх, що руйнує людське життя, покаянням. Особливо тепер, у дні Святої Чотиридесятниці, Православна Церква пропонує все необхідне для принесення достойного плоду покаяння, котрий завжди був приємною жертвою в очах Господніх, що відвертала від людства кару Божу.

Сьогодні, перед обличчям інфекційної загрози, християнам слід уникати паніки, бо вона є проявом маловір’я. Натомість, постом і молитвою належить просити у Бога прощення своїх гріхів. За історичним прикладом нашої Церкви, її пастирі нехай ревно підносять свої молитви, неліносно звершуючи в храмах всі належні богослужіння та водосвятні молебні за здоров’я і подолання інфекції з церковним дзвоном та окропленням міст і сіл святою водою. Відповідно до церковної практики в усіх храмах та монастирях під час оголошеного державою карантину належить щодня вдаряти в церковні дзвони, а на святій Літургії підносити особливу молитву та прохання на єктенії. Завдяки таким щирим церковними молитвам Господь неодноразово посилав Свою благодатну допомогу та припиняв смертоносні епідемії в історії нашого народу. Віримо, що і нинішня епідемія спільними посиленими молитвами та трудами буде подолана.

Церква закликає своїх вірних не ігнорувати загальноприйнятих норм гігієни і виконувати рекомендації лікарів. У разі появи ознак, схожих на інфекційне захворювання, слід лишатись вдома, а у випадку погіршення здоров’я — обов’язково звертатись до лікарів. Пастирська опіка хворих в домашніх умовах має надаватись з урахуванням медичних вимог. Настоятелям храмів і монастирів потрібно ретельно стежити, щоб шановані ікони, до яких прикладаються вірні, постійно протирались з дезінфікуючим розчином. Після прийняття вірними Святого Причастя, запивку належить подавати в одноразовому посуді. Також слід з особливою увагою стежити за чистотою храмових приміщень, частіше проводити провітрювання та вологе прибирання.

Беручи до уваги встановлені державою обмеження щодо кількості осіб, які можуть бути присутніми під час звершення богослужіння (станом на сьогодні це 10 осіб), вважається допустимим, у разі потреби, Таїнства Сповіді та Причастя проводити протягом всього дня. У такому разі храм повинен бути постійно відкритим, щоб віряни мали можливість відвідувати його невеликими групами. У разі якщо в храмі присутня більша кількість вірян, ніж це є допустимим, богослужіння може проводитись на церковному подвір’ї під відкритим небом. При цьому, присутні матимуть можливість розташовуватись на такій відстані один до одного, як це передбачено діючими санітарно-епідеміологічними нормами.

Проте, всі зовнішні застереження матимуть сенс лише тоді, коли ми усвідомимо, що воля Бога, Котрий сотворив небо і землю, море і все, що в них (див. Пс. 145:6) полягає в тому, щоб ніхто з віруючих у Нього не загинув, але мав Життя вічне (Ін. 3:16). Нехай надихають всіх нас слова Псалтирі: «Підведу очі мої догори, звідки прийде мені допомога; допомога моя від Господа, що створив небо і землю» (Пс. 120: 1-2). А за словами святого апостола Петра, покажімо у вірі нашій праведність, у праведності розсудливість, у розсудливості стриманість, у стриманості терпіння, у терпінні благочестя, у благочесті братолюбність, а в братолюбності любов (див. 2 Пет 1:5-7). Тож у вірі та любові, як істинні християни, зустрінемо всі попущені Богом випробування та зі щирою молитвою до нашої небесної Заступниці Пресвятої Богородиці і всіх Святих самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богу віддаймо!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

САДОВЕ. Священник передав маски та антисептик місцевій амбулаторії

ЯБЛУНЕВЕ. Напередодні пасхальних свят священник надав благодійну допомогу багатодітним родинам

Молодь єпархії провела соціальний проєкт «З любов‘ю до ближніх»

Депутат Київської облради передав священникам Бориспільщини для розповсюдження засоби індивідуального захисту

ЛЮБАРЦІ. Священник відвідав дім людей похилого віку

КАТЮЖАНКА. Священнослужителі храму на честь Архангела Михаїла завітали до місцевої амбулаторії

ЩАСЛИВЕ. Священник передав у місцеву лікарню засоби індивідуального захисту

МАРТУСІВКА. Керівник профільного єпархіального відділу відвідав Бориспільську виправну колонію

Єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій відвідав Переяслав-Хмельницьку центральну районну лікарню

Єпископ Згурівський Амвросій відвідав будинок інвалідів та одиноких громадян в селі Ревне

Єпископ Згурівський Амвросій передав сільській амбулаторії та в будинки престарілих засоби індивідуального захисту

Благочинний Другого Броварського благочиння передав до районної лікарні десять захисних костюмів для медиків та 1000 захисних масок

Єпископ Згурівський Амвросій передав для Згурівської районної лікарні засоби індивідуального захисту

Священники Бориспільської єпархії активно ведуть соціально-благодійницьку роботу

Священники Березані та Поділля окрім безоплатної роздачі масок відвідують парафіян похилого віку

Участь духовенства Другого Вишгородського благочиння Бориспільської Єпархії УПЦ в протиепідемічних та благодійних заходах

ПРОЦІВ. Благочинний Другого Бориспільського благочиння відвідав малозабезпечених та багатодітні родини

Духовенство Першого Бориспільського благочиння долучається до благодійної акції в боротьбі з епідемією (оновлено)

ПЛОСКЕ. Настоятель безкоштовно розповсюдив маски, які були пошиті прихожанами Свято-Покровської церкви

Благочинний Березанського округу роздав маски жителям Березані

КИЙЛІВ. Священник роздав медичні маски місцевому населенню

ГЛИБОКЕ. Священник безкоштовно розповсюдив серед жителів села 1000 багаторазових масок

РОГОЗІВ. Священник провів благодійну акцію з розповсюдження засобів індивідуального захисту для місцевого населення

Священник відвідав Березанський будинок престарілих

Благочинний Першого Вишгородського благочиння безкоштовно роздав медичні маски жителям Вишгорода

Яготинська районна лікарня отримала допомогу від Бориспільської єпархії

Благочинний Згурівського благочиння безкоштовно роздав медичні маски жителям Згурівки

Благочинний другого Броварського благочиння безкоштовно роздав 1000 медичних масок та продуктові набори жителям Броварів

Бориспільська єпархія передала медикам захисні костюми для інфекційного та реанімаційного відділень

Духовенство Березані звершило хресний хід довкола міста

Відбувся хресний хід навколо Яготинського району

БОРИСПІЛЬ. Братія монастиря помолилася про позбавлення міста від “смертоносної зарази”

Молитва про позбавлення від коронавірусної інфекції

Річний звіт єпархіального юридичного відділу Бориспільської єпархії

                                                                                     27  грудня 2017 р.

Керівник – ієрей Олексій  Носенко

Детальніше...

ЗВІТ по роботі з військовослужбовцями в Бориспільській єпархії

27 грудня  2017 р.

Керівник – протоієрей Володимир Гонтар

Детальніше...

Доповідь голови єпархіально відділу на конференції з проблем сім'ї та сімейного виховання на тему "Взаимодействие семей прихожан и священника в условиях сельского прихода. Опыт общины Свято-Георгиевской парафии УПЦ"

Ваше Преосвященства, дорогие отцы, братья и сестры!

Хочу представиться. Прот. Александр Журавлев – руководитель отдела по делам семьи и молодежи Бориспольской епархии. Являясь руководителем епархиального отдела, я имею личный 20-ти летний опыт служения на сельском приходе и непонаслышке знаю о реальных трудностях и проблемах приходской жизни.

Детальніше...

Послання Предстоятеля УПЦ щодо відзначення 1000-ліття мученицької кончини святих князів Бориса і Гліба

Послання Предстоятеля УПЦ щодо відзначення 1000-ліття мученицької кончини святих князів Бориса і Гліба

ПОСЛАННЯ
ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ОНУФРІЯ
АРХІПАСТИРЯМ І ПАСТИРЯМ ТА ВСІМ ВІРНИМ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Детальніше...

Сторінка 1 із 2