Навіщо Господь попускає біди? Головна мета

Навіщо Господь попускає біди? Головна метаЧому хоче навчити людей Спаситель, пояснює митрополит Антоній (Паканич). 

Над усім в цьому світі знаходиться Бог. Без Його волі нічого не відбувається. Він попускає страждання для зміни наших сердець, лікує скорботи, благословляє нас, наповнює своєю любов'ю.

Весь світ в Божих руках. Життя кожного з нас належить Господу і Він вирішує, який їй бути, пропонуючи людині єдино правильний шлях. Якщо ж ми відмовляємося від благословенної Богом пропозиції, не слухаємося, суперечимо, то відбувається необхідне коригування – в наше життя приходять скорботи.

Господь може зберегти людину від будь-якого нещастя, але для нашого ж порятунку Бог попускає випробування. «Чи не два горобці продаються за гріш?

А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого. А вам і волосся все на голові пораховано» (Мф.10.29)

Спаситель бажає навчити нас зневажати біди, ігнорувати їх, тому що в цьому і полягає позбавлення від бід. «Отже, якщо Бог і знає все, що відбувається, і може зберегти вас, і хоче, то яким би ви не піддавалися стражданням, не думайте, що страждаєте тому, що Бог залишив вас. Він не хоче позбавити вас від бід, але хоче змусити вас зневажати біди, тому що в цьому-то і полягає справжнє позбавлення від бід», свт. Іоанн Златоуст.

І ось коли ми навчимося не звертати уваги на бурі та нещастя, всі біди в житті закінчаться, вони просто перестануть нас хвилювати й брати над нами верх. Над усім стоятиме живий Бог. Понад усе буде добровільний послух Його волі.

Беззаперечне дотримання волі Божої дозволяє жити в гармонії з собою, Творцем, людьми, а отже, бути щасливим. Ніякі негоди не зможуть збити зі шляху, тому що наші дні щедро наповнені милостями Божими, Його турботою.

Людину, що живе Богом, нічого не може збентежити, сильно засмутити. Всі її сподівання і надії – в Бозі, сенс життя – в Ньому, надія на Його силу і допомогу, всі думки наповнені божественними словами і відображають Небо.  Бога у нас ніхто не може відняти. Ми можемо тільки самі від Нього відмовитися.

Людина, любляча Бога не бореться зі світом, не живе їм, вона бачить все навколо через призму божественної краси, яка підсилює красу земну і перетворює все погане.

Зір люблячого Бога інший ніж у людини, відключеної від джерела життя.

Бог наповнює простір навколо люблячих Його сердець своїм особливим світлом і така людина постійно знаходиться нібито в іншому вимірі, витканому з найніжнішого світла, фарб, найчистіших звуків і запахів. Вона купається в Божій любові і доброти, радіє кожному дню, тому що вона наповнена Богом і Його світлом.

Ті, хто люблять Бога – блаженні. Вони харчуються небесним хлібом і живуть, постійно звертаючи свій духовний погляд і розум до Бога.

Життя з Богом прекрасне і дивовижне. Всі напасті не владні над тими, хто любить Бога. Люблячим Бога все сприяє до блага.

Спасіння наше в Божих руках. Настав час усвідомити це і впустити Бога у своє життя. Не слід зациклюватися на проблемах і бідах, вони не повинні захопити нас, у нас один Пан – Господь наш Ісус Христос.

Життя жительствує! Христос Воскрес!

Православне життя