Храм святителя Миколая селища Калита

Настоятель: протоієрей Петро Слободян

Клірик: диякон Сергій Дячина

Адреса храму:
Київська обл.,
Броварський р-н,
с. Калита,
вул. Турчановського

Історія храму

Згідно архівних даних Чернігівського архіву перша церква була збудована в Калиті козаками з часу заснування села. Була вона дерев’яна, холодна з одним престолом на честь св. Миколая Чудотворця. Після того, як вона стала непридатна для подальшого використання, на цьому ж місці  було збудовано нову дерев’яну типову церкву. Від старої церкви залишився фундамент, а також склеп, тобто гробниця з невідомим похованням.

Нова церква була збудована в 1905 році, а вже в 1934р. її було зачинено. Безбожники зняли дзвони та куполи з хрестами. Використовувалась вона як склад, магазин, школа. З приходом німців, в 1941 році, вона була відкрита, але купола так і не були відновлені.

Розпис церкви відображав «Символи віри» і коли в 1964 році вдруге атеїстична влада вирішила закрити церкву, то прийшлося ці розписи зафарбувати нітрофарбою, але розписи не "взяла" нітрофарба і зображення проступало. Тоді вирішили забити всі стіни сухою штукатуркою. Так церква знову стала  клубом, бібліотекою. В 1973 році  її залишили на призволяще. Спочатку використовувалась вона як складське приміщення робкопу, потім залишалась нічийною через те, що потребувала ремонту.  Православні калитянці зверталися письмово до Москви про її передачу. В решті-решт прийшов дозвіл на адресу районного виконавчого комітету.  Були придбані будівельні матеріали, але будівля храму була настільки «запущеною» і обсяг робіт був настільки великим, що  робота з реставрації значно затягувалася. І тільки в 1995 році почались проводитись серйозні роботи по реконструкції храму. Стараннями нинішнього настоятеля митрофорного протоієрея о.Петра  і прихожан Свято–Миколаївської парафії був освячений нині діючий храм 15 листопада 1999 року Блаженнійшим Митрополитом Володимиром (Сабодан) Предстоятелем УПЦ.

Сьогодення

Храм має два престоли: основний в честь св.Миколая; правий приділ на честь ікони Божої Матері «Казанська».

У 2001 році храм було обкрадено. У 2005 році храм був вдруге обкрадено і ще збільшою жорстокістю поругано. Органи внутрішніх справ відмовились розслідувати ці злочини, посилаючись на відсутність криміналу.

Сьогодні цей храм радо зустрічає колишніх духовних чад схіархимандрита Феофіла (+1996 р.), який був насельником Китаївської пустині. Він родом з Калити і його батько, який колись служив тут чтецем, похований біля Свято–Миколаївського храму.

На даний час парафія складається з різного віку прихожан. Переважає молодь. Але на привеликий жаль діє багато сект.

Проїзд до храму

З Києва від автостанції «Дарниця» (м.Чернігівська) ходить автобус за маршрутом «Київ – Калита», а також автобуси та маршрутки в Чернігівському напрямку.

Настоятель Свято-Миколаївської церкви митрофорний протоієрей Петро Слободян сам родом із Черкащини. В дитинстві переїхав з батьками в Калиту. Закінчив школу, служив в армії, потім навчався в Сільгоспакадемії. Працював на комбікормовому заводі. В 1992 році рукоположений в священника та направлений в Свято–Троїцький храм с.Семиполки. З 1995 року настоятель Свято–Миколаївської церкви смт. Калита.

Народився 1951 році 12 липня. Його ювілей 60 річчя та тезоімеництва відзначено 2011 році 12 липня. З нагоди цієї дати був нагороджений орденом свт. Феодосія Чернігівського.

Визначні події в житті парафії

Храмові свята: Святителя Миколая 22 травня та 19 грудня; Казанської ікони Божої Матері 21 липня та 4 листопада

Традиційним для юних мешканців Калити є щорічне святкування Успіня Божої Матері (28 серпня). В цей день після Богослужіння проведиться чин благословення школярів та студентів на навчання.

Щороку 27 вересня звершується хресний хід до Поклонного Хреста при в’їзді в Калиту та освячення води. Ця традиція походить від дня встановлення хреста тобто 27 вересня 2006 року.