ОСЕЩИНА. Пройшов літній православний табір «Десенка»

ОСЕЩИНА. Пройшов літній православний табір «Десенка»З благословення Високопреосвященнішого Антонія митрополита Бориспільського та Броварського і ініціативи благочинного 2-го Вишгородського округу протоієрея Олександра Стасіва вперше був організований дитячий православний табір «Десенка» для маленьких парафіян Храму на честь Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця с.Осещина.
Дитячий табір розмістився на мальовничому березі однієї з найпрекрасніших і цілющих річок України - Десні, якщо точніше, то в тих місцях, де в далекій давнині розміщувалися землі Пустинно-Миколаєвського ЗАДЕСНЯНСЬКОГО (тому що перебував за Десною) чоловічого монастиря с. Ольжичі. За переказами це село, і монастир були засновані Святої Рівноапостольною великою княгинею Ольгою.
Протягом багатьох століть ці місця відвідували паломники, щоб поклонитися Чудотворного образу Святителя Миколая Мир Лікійських Чудотворця. Цей образ був привезений Великою княгинею Ольгою з Візантії, що і стало приводом до назви цієї пустелі. Це один з перших християнських монастирів Київської Русі.
Так що місце розташування нашого табору було не простим, це місце намолене нашими святими предками. Недалеко від табору, десь близько 600 метрів, на місці зруйнованого монастиря, споруджений новий сучасний Храм-каплиця на честь Святителя Миколая Мир Лікійських Чудотворця, але тепер уже село називається Новосілки. Цей Храм був споруджений на поминання душ покійних воїнів - міліціонерів, які віддали свої життя на вівтар служіння рідної Батьківщини.
А що ж означає назва нашої річки Десна? Передбачається, що воно походить від старослов'янського «десн'» - «правий». Подання у слов'ян про те, де біля річки ліво і де право, було не таким, як у нас. Ліворуч і праворуч у них було з точки зору руху вгору за течією. Десна - це значить права річка. Вимовлялося це в давнину так: Дьсна. Права, якщо йдеш вгору за течією і бачиш її праворуч від себе. Лівих річок набагато менше, але і вони є. У слов'ян, як і у всіх індоєвропейців, поняття «праве» поєднувалося з уявленнями про правильність, справедливості і позитивності.
Ось така коротка історична особливість місця розташування православного дитячого табору.
Яка ж мета була проведення цього заходу?
Перш за все - об'єднання духовне дітей. Це для нас дорослих літо - всього лише один з сезонів року. А для дітей - це найулюбленіша пора їх безтурботного життя.
Кожен такий день для дитини - велика радість, особливо якщо він є учасником православного табору.
Головна місія табору - духовне, душевне, і фізичне перетворення дітей. З хлопцями протягом всього періоду постійно перебував священик ієрей В'ячеслав Стеценко, клірик Храм на честь Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця с.Осещина, матінка Людмила Стеценко, раба Божа Іоанна Клічук, Олена Вітер, приїжджали на підмогу батьки деяких дітей, багато батьків забезпечували безперебійного живлення дітвори, так як гри на повітрі незмінно призводять до «хорошому апетиту».
За час відпочинку в таборі діти не тільки зміцнили своє здоров'я, але і дізналися, як правильно вести себе в екстремальних умовах, орієнтуватися на місцевості. Діти познайомилися з природою рідного краю - вчилися готувати на багатті, збирати цілющі трави і заварювати з них чай, слухати спів птахів і розрізняти звуки лісу. Адже треба зізнатися, всі ми пам'ятаємо з дитинства аромат печеної картопельки в багатті ...
Але найголовніше - це духовне єднання, загальне ранкове і вечірнє молитовне правило, бесіди на духовні теми, православні притчі і загадки.
Дуже важливо в умовах сучасного суспільства, комп'ютеризації та глобалізації викликати у дітей інтерес до духовної культури, до навколишнього світу, побожне ставлення до святинь, любов до Православної традиції і своїй Вітчизні.
У православному таборі «Десенка» дорослі намагалися все це донести до дітей і одночасно з духовним, створити атмосферу дитячої творчості в усьому - в іграх на суші і на воді, приготуванні сніданків, обідів, вечерь і безкінечності перекусів, так як на воді апетит ой- ой який.
За час табору було досягнуто найголовніше - діти їхали додому зі сльозами на очах, юнак Нестор просто плакав ридма. А як відомо, просто так сльози не течуть. У дітвори була одна тільки прохання до настоятеля Храму на честь Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця с.Осещина протоієрею Олександру, продовжити цю добру традицію і ще раз організувати такий корисний відпочинок.
Молитвами Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця спаси Господи.

КОМЕНТАРІ:

August 2017
Mo Tu We Th Fr Sa Su
31 1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3

Останні новини