СУХОЛУЧЧЯ. Святкування явлення Казанської ікони

Створено: Вівторок, 21 липня 2015, 22:13

21 липня 2015 року, у свято явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані (1579 р.), благочинний першого Вишгородського благочиння прот. Димитрій Денисенко у співслужінні духовенства благочиння звершив Божественну літургію в Казанському храмі с.Сухолуччя Вишгородського району.

Після закінчення богослужіння прот.Димитрій привітав віруючих з храмовим святом на честь явлення Казанської ікони Божої Матері.

Батюшка розповів, що історія шанування Божої Матері починається ще з раннього християнства. У перші століття про Божу Матір християни згадували не часто, оскільки була небезпечна аналогія з язичницьким шануванням грецьких «богинь».

А в 5 столітті візантійські військові імператора Лева придбали в Єрусалимі ризи Божої Матері і спеціально на честь Божої Матері був побудований Влахернский храм в Константинополі. Там сталося багато великих і дивних чудес. Акафіст «Радуйся Невесто Неневестная» був складений саме там. Багато напастей було відведено від Константинополя по молитвам православних до Божої Матері перед святинями Влахернського храму. У тому числі і напад нашого співвітчизника Аскольда. Так з'явилося свято Покрови Божої Матері. Ці події мали дуже великий вплив на наших предків - на Русі приймають християнство.

Греки через деякий час забули про давнє своє прохання до Божої Матері «Пресвята Богородице, спаси нас» та дивне спасіння, а на Русі й донині особливо шанують заступництво Божої Матері та свято Покрови.

Казанська ікона це і є список з Влахернської ікони Божої Матері. У 1579 році в Казані була сильна пожежа. Матроні, дев'ятирічній дочці стрільця Онучина, що намірився поставити собі новий будинок на місці згарища, уві сні з'явилася Матір Божа, наказуючи повідомити архієпископу і градоначальникам, щоб вони витягли із землі Її образ, вказавши і місце на попелище, де треба було копати.

Образ, знайдений десятирічною дівчинкою, був списком чудотворної ікони, вивезеної з Єрусалиму до Константинополя царицею Євдокією, дружиною грецького царя Феофіла.

Дізнавшись про диво, архієпископ з градоначальниками урочистим хресним ходом прийшли на місце чудесного набуття ікони і перенесли її в церкву Миколи Тульського, потім після молебню - в Благовіщенський собор.

Хресний хід супроводжувався чудовими зціленнями сліпців, хворих, які брали участь у ньому. Дані зцілення символізували те, що ікона стала духовним світлом для затьмарених сліпотою. Безліч списків Казанської ікони Божої Матері в різних куточках нашої неосяжної Батьківщини прославилося чудесами зцілень і милостей Цариці Небесної до православного народу, за що люди вельми полюбили цей образ.

Все те, що відбувається з нами, є нічим іншим, як присутністю Самого Бога в історії, в тому числі - в історії нашої Батьківщини. І сьогодні, коли ми всі проходимо через непрості часи, важливо, не втрачаючи віри, знову і знову звертатися до Цариці Небесної, прохаючи Її прихилити милість Сина Свого і Бога нашого над усіма нами, над Церквою нашою. Потрібно частіше звертатися до Божої Матері бо Бог, відгукуючись на молитву Пречистої і Преблагословенної Діви Марії, дарує людям особливу благодать.

Нехай Покров Пречистої Преблагословенної Цариці Небесної перебуває над усіма нами, керуючи нашими життєвими шляхами на славу Божу. Амінь.