ВИШГОРОД. Подвиг братньої любові святих страстотерпців Бориса і Гліба
- Створено: Субота, 19 вересня 2015, 07:49
З благословення Його Високопреосвященства Високопреосвященнішого Антонія, керуючого Бориспільською єпархією 18 вересня 2015 у храмі святих Бориса та Гліба м. Вишгорода відбулася Божественна Літургія на честь 1000 ліття подвигу братської любові святих страстотерпців Бориса та Гліба.
Історія людства на Землі починається з гріха братовбивства. Адже всім нам відомо, що син наших прабатьків Адама і Єви – Каїн із заздрощів вбив свого праведного брата Авеля. Так з-давніх-давен і до сьогодення у суспільстві ми можемо спостерігати суперництво, як між співробітниками будь-якої організації, так і між політиками, сусідами, але, що найгірше, присутній дух суперництва і у кожній родині між близькими людьми. А починається це суперництво змалку: в боротьбі за любов батьків, похвалу або заохочення, молодша дитина змагається зі старшою або навпаки. Ось тут починаються заздрощі, невдоволення і дратівливість. Причиною цього є гріховна природа людини, а саме її гордість
Так окаянний Святополк із затьмареною гордістю свідомістю, у боротьбі за княжий престол, вбив своїх праведних братів Бориса і Гліба. Після смерті батька рівноапостольного князя Володимира, Святополк, перебував у Києві, і оголосив себе великим князем Київським. Святий Борис в цей час повертався з походу. Дізнавшись про смерть батька, він дуже засмутився. Дружина умовляла його піти в Київ і зайняти великокняжий престол, але святий князь Борис, не бажаючи міжусобної чвари, розпустив своє військо: «Не підніму руки на брата свого, та ще на старшого за мене, якого мені слід вважати за батька!». Після цього Святополк настільки ж підступно лишив життя святого князя Гліба. Викликавши брата з Мурома, Святополк послав йому назустріч дружинників, щоб убити святого Гліба по дорозі. Князь Гліб уже знав про смерть батька і лиходійське вбивство князя Бориса. Глибоко переживаючи, він віддав перевагу смерті, ніж війні з братом. Зустріч святого Гліба з убивцями сталася в гирлі річки Смядині, неподалік від Смоленська.
Чому святі страстотерпці Борис і Гліб, не чинили спротиву братові – окаянному Святополку? А тому, що у порівнянні з іншими людьми, святі страстотерпці Борис і Гліб не мали відчуття ненависті чи заздрощів до брата, вони не вважали його конкурентом, адже їх пріоритетами у житті було не отримання земних благ та слави серед людей, а їх серця були наповнені християнськими чеснотами, і вони прагнули не земного царства, а царства небесного. Життя святих страстотерпців було принесене у жертву найголовнішій християнській доброчинності, а саме любові. Цей подвиг був новим і незрозумілим у ті давні часи, коли у свідомості людей переважав язичницький світогляд, адже після хрещення Русі Володимиром до моменту вбивства святих страстотерпців пройшло ще не так багато часу. Саме цей подвиг в деякій мірі змінив світогляд Русичів, але, на жаль дух суперництва і заздрощі не можна викорінити повністю, так як людські серця за своєю природою гріховні, і нам ввесь час потрібно молитися, щоб Господь допомагав нам змінити себе і наповнював нас своєю любов’ю та благодаттю і пом’якшував наші серця, захищаючи нас від гріха.
