Коментар Голови юридичного відділу Бориспільської єпархії УПЦ щодо прийнятого законопроекту № 5309

Коментар Голови юридичного відділу Бориспільської єпархії УПЦ щодо прийнятого законопроекту № 5309Коментар Голови юридичного відділу Бориспільської єпархії УПЦ протоієрея Олексія Носенко щодо прийнятого законопроекту № 5309 «Про внесення змін до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації».

Як відомо, 20 грудня 2018 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації», так званий законопроект № 5309 (щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України. 27 грудня 2018 року зазначений Закон набув чинності.

На наш погляд, небезпека від прийняття цього Закону для релігійних організацій в засобах масової інформації сильно перебільшується, а сам прийнятий Закон викликає більше запитань чим має відповідей.

Так, в тексті самого Закону не визначено коло осіб яких він може стосуватися. Релігійні організації, на яких буде розповсюджуватись дія цього Закону, будуть визначатися за результатами релігієзнавчої експертизи їх статутів. Але склад експертів, їх повноваження, порядок формування таких експертних комісій законодавчо не визначений.

Пунктом 4 Перехідних та прикінцевих положень прийнятого Закону встановлено,  «у разі, якщо протягом чотирьох місяців (для релігійних громад – дев'яти місяців) з дати набуття чинності цього Закону та/або набуття чинності Закону, яким іноземна держава визнається такою, що здійснила військову агресію проти України та тимчасово окупувала територію України, релігійна організація (об'єднання) не внесла передбачених законом змін до своєї офіційної назви та не подала відповідних змін до свого статуту (положення) на реєстрацію, її статут (положення) втрачає чинність у частині, якою визначається повна офіційна назва релігійної організації (об'єднання)». Знову ж таки, в цьому Законі не визначено процедури перереєстрації релігійних організацій – юридичних осіб, щодо часткової зміни офіційної назви.

В частині 1 статті 16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» зазначено, що «діяльність релігійної організації може бути припинено у зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. Реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов». Тобто діючим законодавством України не передбачена можливість анулювання чи повного скасування державної реєстрації для релігійних громад у зв’язку з не перереєстрацією їх назви.

Крім того, прийнятий Закон порушує Конституцію України та Закони України, фактично закріплює можливість втручання держави у право громадянина сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність тощо. Право на свободу світогляду і віросповідання, яке належить до фундаментальних прав і свобод людини не дарується, а лише визнається і гарантується державою.

Враховуючи що прийнятий Закон є неконституційним, та таким який порушує фундаментальні права та свободи людини і громадянина, є велика вірогідність того,  що він не буде реалізований.

Протоієрей Олексій Носенко