Велика Каратуль

За однією з версій село було засновано тюркськими племенами — чорними клобуками, про що свідчить назва села (з тюрського: какра — чорний; туль — клобук(шапка)).

За даними 1859 року село є «власницьким та козачим»; дворів — 225; населення — 1255 особи (ч. — 622, ж. — 633); в селі діє православна церква.

У 1897 році: 2353 особи(жінок — 1177, чоловіків — 1176), серед яких ісповідували православ'я — 2326 особи; 309 двори, православна церква, 3 постоялих двори, кузня, 22 вітряних млини.

Партійна організація в селі створена 1919 року; ТС О 3 заснований у 1922 році. За активну участь у громадянській війні колгоспники П. А. Володько та П. Сахно в 1930 році нагороджені орденом Червоного Прапора. У 1930 році в селі Велика Каратуль, разом з прилеглими — Плескачами та Мар'янівкою, налічувалось 531 двір, в яких приживало 2989 осіб. Того ж року було організовано колгосп ім. Петровського. За роки розкуркулення в селі постраждало 20 сімей. А у часи Голодомору в селі померло 1017 осіб(поіменно встановлено тільки 513 людей)[7]. За високі показники у вирощуванні сільськогосподарських культур та виробництві продуктів тваринництва 31 чоловіка нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, з них орденом Леніна — бригадира колгоспу І. П. Бережного. 82 ветерани Німецько-радянської війни нагороджено орденами та медалями.

На території села розміщена центральна садиба колгоспу «Радянська Україна», за яким закріплено 3947 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 1954 гектарів орної землі. З допоміжних підприємств є два млини, дві пилорами, дві майстерні для ремонту сільськогосподарького інвентаря, дві кузні, цегельний завод. У селі є середня школа, клуб, бібліотека.