Історія села Кийлів
Є різні версії щодо походження назви села. За словами історика О. Стороженка, вона походить від імені першого поселенця Койла. Можливо, первісна назва населеного пункту — Койлов — пішла від дієслова «койлати» або «койлити», що означає «збирати невід у коло». Можливо, що чоловік, який збирав рибальські снасті, був прозваний Койлом. Від цього імені пішла назва населеного пункту, згодом ця назва видозмінилася на Кийлів. За іншою легендою, тут нібито любив ловити рибу київський князь Кий, який ходив униз по Дніпру на човні. Звідси словосполучення Кийлов, що пізніше трансформувалося у Кийлів.
Археологічні знахідки поблизу Кийлова свідчать про перебування людини у цій місцевості з прадавніх часів. Проведені археологічні дослідження (в багатьох місцях на відстані одного — двох кілометрів від села) дали велику кількість знахідок, що належать до різних історичних періодів і різних культур. Це уламки посуду, зброя, поселення і могильники. Північніше від села виявлено залишки захисного валу періоду Київської Русі.
В історичних джерелах вперше згадується під 1628 роком, коли село входило до володінь князя Корецького. За часів козаччини село Кийлів належало до Вороньківської козацької сотні (у документах значиться як військове вільне село), а потім, невідомо за яким указом, заволоділи ним монахи Київського Софіївського монастиря. Відомо, що 1739 року в селі вже була дерев'яна церква. За даними дослідників, на 1756 рік у Кийлові налічувалося 26 дворів, 152 мешканці. З них чоловіків — 80, жінок — 72. На 1782 рік чоловіків — вже 120. У селі був монастирський двір. За даними «Списка населенных мест Российской империи» на 1859 рік в селі було 60 дворів та 491 мешканець.
Як і більшість сіл Бориспільського району Кийлів зазнав значних втрат під час голодомору 1932-1933 років.
Під час звільнення Київщини від німецьких військ наприкінці вересня 1943 року, 4-ва Армія під керуванням генерала Кирила Москаленко зайняла Кийлів. Село було врятовано від підпалу каральними загонами.
В селі народився депутат Київської міської ради, голова правління Української державної корпорації з будівництва метрополітенів і тунелів (Укрметротунельбуд) Петренко Володимир Іванович. В Кийліві значну частину життя прожив відомий українській письменник-фантаст Бердник Олесь Павлович.
Народний аматорський вокальний ансамбль села Кийлів, «Дніпрові Дзвони» було засновано в 1976 році. Керували ансамблем Микола Хоменко, Віктор Шпаков, Степан Школьний. А з 1997 року ансамблем керує Іван Ігнатенко, самобутній композитор й талановитий музикант.
Етнографічний колектив брав участь у численних гастрольних турах, серед яких були як поїздки обласного, так і всеукраїнського масштабів. У 2009 році ансамбль був гостем музичної програми Фольк Мюзік.
В травні 2011 року ансамбль брав участь у святкових заходах до дня села Кийлів.
Під час святкування 85-річчя від дня заснування Київщини народний аматорський фольклорний ансамбль «Дніпрові дзвони» представляв Бориспільщину на обласному святі.
Ансамбль був учасником найтривалішого пісенного марафону «Пісня об'єднує нас», що тривав 110 годин з 29 березня по 2 квітня 2012 року. Цей Рекорд зареєстрували представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України.
Потенціал Кийлова, як рекреаційного місця дуже великий. Ось чому, це село щороку приваблює до себе сотні приїжджих з Бориспільського району та Київської області.
Також в селі знаходиться природоохоронний заповідник-ферма «Кийлівська Асканія».
