Храм на честь Покрова Божої Матері с. Лемешівка

Настоятель: прот. Георгій  Бойко

Адреса: Київська обл., Яготинський район, село Лемешівка, вул. Центральна, 1а

Історія храму

Перша церква в селі була збудована в 1796 році на кошти поміщика Олексія Пашкевича. Це була дерев'яна зеленого кольору будівля з двома куполами, один - високий, стрімкий, другий - округлий, низенький, з мідними хрестами. Стояла вона на пагорбі, праворуч при в'їзді в село зі сторони села Годунівки, за ставом, навпроти цвинтаря.

На початку XIX століття (1805 рік) при церкві почала діяти церковно¬парафіяльна школа, де грамоти дітей села навчав дяк - читати, писати, лічити, співати, Закону Божого. Основними підручниками були часослов і псалтир. Плата за навчання проводилась сільгосппродукцією.

У 1832 році через необережність ця дерев'яна будівля згоріла.

Поруч біля ставу була побудована тимчасова дерев'яна капличка без вікон, в якій відправлялася церковна літургія.

У 1883 році в селі Лемешівка була побудована кам'яна церква на кошти відставного штабс-капітана Леоніда Максимовича Нєльговського (за іншими даними Пільговського). Для будівництва церкви використовували цеглу місцевого поміщика Петра Хрисамфовича Баннікова. Ця кам'яна будівля стояла на місці теперішньої школи, куполи покриті міддю з позолоченими зірками, та два мідні хрести з позолотою. На дзвіниці був встановлений дзвін, голос якого було чути далеко в навколишніх селах.

Священиком у селі був Віктор Митрофанович Сидоренко, в сані священика з 1898 р., псаломщиком - Євгеній Лаврович Вассаконський, церковним старостою - міщанин Михайло Петрович Самойловський.

Церкві належали 33 десятини землі і крім того 0,5 десятини присадибної. Зарплата священика за рік складала 120 руб., псаломщика - 36 руб. На приході налічувалось 1837 прихожан.

При церкві існувала бібліотека, школа грамоти та земське училище. У школі три роки грамоти вчилися діти селян-середняків, які могли сплачувати за навчання гроші. Вів заняття священик Віктор Сидоренко. Учнів налічувалося до 15 чоловік.

У земському училищі навчались так званої "вищої грамоти" діти заможних селян. Заняття проводили спеціалісти, що проходили стажування в російських гімназіях, тому всі предмети велися російською мовою. В училищі викладалися такі предмети: російська словесність, арифметика, церковна грамота, французька мова, культура поведінки, уроки танців. Російську словесність в училищі деякий час викладала Софія Закревська. Навчали учнів в училищі чотири роки.

У 1911 році в Свято-Покровській церкві зроблений капітальний ремонт на кошти парафіян. В цей час священиком у селі залишався отець Віктор Сидоренко, псаломщиком був Микола Лазарович Мироненко, а церковним старостою - селянин Олексій Іванович Васько. Зарплата священника складала 300 руб., псаломщика - 100 руб. Прихожан налічувалось 2200 осіб.

Школа грамоти та земське училище при церкві існували до 1917 року.

У 30-х роках XX ст. на Україні розгорнулася атеїстична боротьба проти релігії та Церкви. Заборонялися релігійні богослужіння та обряди, а самі храми руйнувалися. У 1939 році церква зруйнована сільськими атеїстами. Мідне покриття, хрести і дзвін відвезли підводами до залізниці в Яготин на переплавлення, а стіни розібрали по цеглині. Останнім священиком був отець Агафон Дроздовський.

У 1939 році з церковної цегли, поруч з руїнами храму, був закладений фундамент нової школи, Фундамент, цоколь і перший поверх школи складений із церковної цегли.

20 червня 2000 року був закладений перший камінь в основу нової церкви і освячене місце під храм. Цього ж року закладений фундамент церкви. У 2001-2004 роках зводились стіни церкви. 2005 року встановлені купола. 

Ця церква - перший в Яготинському районі новозбудований храм з часів революції 1917. Будова виконана в стилі українського бароко.

Храм поділяється на три частини: притвор, середня частина, вівтар. Храм має вигляд хреста. В складі приміщення притвору на рівні другого ярусу розташовуються хори.  Головний вхід до храму розташований з заходу, вівтар – на схід. Приміщення пономарки та ризниці прилягають до вівтаря.

Об'ємне рішення храму додає над входом до церкви дзвіниця, яка має купольне завершення. Храм завершується куполом. Вінчає храм голова, на якій стоїть хрест. Вхід на майданчик дзвіниці через входову клітку.

14 жовтня 2006 року в день Покрови Пресвятої Богородиці в селі Лемешівка Яготинського району з благословення Блаженнійшого Володимира митрополита Київського і Всієї України   звершилось перше Богослужіння.

19 листопада 2009 року митрополита Київський  і Всієї України  Володимир освятив престол і храм в с. Лемешівка на честь Покрови Пресвятої Богородиці.