Історія села Лукаші
Лукаші – село Баришівського району Київської області розташоване за 20 км на північний Схід від смт Баришівка. Через усе село з Півночі на Південь повільною течією протікає невеличка ріка Сухоберезиця. Завдяки шлюзам Сухоберезиця скоріше не ріка, а поєднані між собою ставки з повільною течією.
На території села археологами виявлено поселення Пізньотрипільської і Черняхівської культур, поселення ІІ тисячоліття до Різдва Христового, а також три поселення часів Київської Русі. Село засноване родиною Лукашів – посполитими селянами з Правобережжя в кін.XVI на поч. XVII ст.ст. На карті французького інженера Гійома Боплана 1650 року, Лукаші вже були позначені. З кін. XVII ст. відома перша церква, а в 1896 році була збудована нова, яка збереглася до сих пір. В другій пол. XVII ст. в село масово підселяються земельні козаки, які до 1917 року були найчисельнішою верствою в Лукашах. Село сильно постраждало в часи Голодомору 1932-33 років, з голоду померло понад 500 осіб. На сільському кладовищі є пам’ятник жертвам голодомору.
Зараз в Лукашах проживає понад 1200 осіб, діє середня школа і дитячий садок, є відділення зв’язку, два ФАПи, кілька магазинів, агрофірма, православна парафія.
Функціонує автобусне сполучення зі столицею та районним центром. Село лежить на автошляху Київ – Згурівка з відгалуженням на Баришівку. Досить мальовнича місцевість і численні ставки ваблять сюди рибалок. Є перспектива розвитку зеленого туризму.
