Літургія Передосвячених Дарів у храмі на честь преподобного Агапіта Печерского Києво-Печерської Лаври.

Літургія Передосвячених Дарів у храмі на честь преподобного Агапіта Печерского Києво-Печерської Лаври.

22 березня 2024 року, у п’ятницю першої седмиці Великого посту, Керуючий справами Української...

Читання четвертої (заключної) частини Великого покаянного канону

Читання четвертої (заключної) частини Великого покаянного канону

21 березня 2024 року, у четвер першої седмиці Великого посту, керуючий справами Української...

Читання третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського

Читання третьої частини Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського

20 березня 2024 року, у середу першої седмиці Великого посту, керуючий справами Української...

Перша у 2024 році Літургія Передосвячених Дарів

Перша у 2024 році Літургія Передосвячених Дарів

20 березня 2024 року, у середу першої седмиці Великого посту, Блаженніший Митрополит Київський і...

Читання другої частини Великого покаянного канону

Читання другої частини Великого покаянного канону

19 березня 2024 року, у вівторок першої седмиці Великого посту, керуючий справами Української...

ВИШГОРОД. 18890 грн було зібрано на благодійному ярмарку

ВИШГОРОД. 18890 грн було зібрано на благодійному ярмарку

17 березня, парафія на честь святого великомученика та цілителя Пантелеймона м.Вишгород провела...

Архангело-Михайлівська парафія Березані долучилася до збору коштів на автомобіль для ЗСУ.

Архангело-Михайлівська парафія Березані долучилася до збору коштів на автомобіль для ЗСУ.

15 березня 2024 року настоятель Архангело-Михайлівського храму міста Березані протоієрей Сергій...

І-ша частина Великого Покаянного Канону прп. Андрія Критського

І-ша частина Великого Покаянного Канону прп. Андрія Критського

18 березня 2024 року, у перший день Великого посту, Керуючий справами Української Православної...

Історія села Сошників

Сошників — одне з мальовничих подніпровських сіл Бориспільського району. Природа розкидала щедрою рукою свої багатства навкруг села — соснові й дубові ліси, невелика річка Карань, що колись була судноплавною, а трохи північніше від села — чи не найбільші в Бориспільському районі суцільні масиви родючих земель, з якими нерозривно була пов'язана доля численних поколінь сошниківців.

 За народними переказами, село заснував козацький сотник. Спершу воно називалося Сотникове. Згодом ця назва змінилася на Сошників. У документах 1455 року згадується як «селище Сошників». За версією історика О. Стороженка, село отримало свою назву від імені першого жителя Сош, Сошко.

У середині XV ст., разом з багатьма іншими селами Лівобережжя, село було подароване київським князем Олельком Володимировичем боярину Олехну Сахновичу. Пізніше Сошників належав Марії Проскуриній-Сушанській та шляхтичам Лозкам.

За часів козаччини село як військова одиниця належало до Переяславської першої сотні (1765–1769 рр.), водночас було власністю Переяславського кафедрального монастиря. Було воно тоді зовсім невеликим — всього 53 двори.

Після встановлення нового територіального устрою на Лівобережній Україні, починаючи з 1867 року, Сошників підпорядковувався Ковалинському волосному правлінню. За відомостями 1859 року, у Сошникові налічувалося 168 дворів з 1423 жителями. Поступово зростало село. За даними перепису 1926 року, у Сошникові проживало 3150 чоловік, а разом з хуторами Сошниківської сільради Гути, Закаранці, Демиденково, Левади — 3296. 1926 року Сошників належав до Рогозівського району.

Перші колгоспи села «Іскра», «Перебудова» та «8 Березня» були в основному зерно-молочного напряму.

У роки голодомору (1932-33 рр.) у Сошникові померло від голоду 760 чоловік.

Німецько-фашистська окупація розпочалася для села 18 вересня 1941 року. Під час війни у Сошниківських і Старинських лісах діяв партизанський загін. 22 вересня 1943 року частини Радянської армії звільнили село від фашистів. У роки війни із Сошникова було відправлено в Німеччину 56 чоловік, фашисти закатували 7 жителів села. У братській могилі на території Сошникова захоронено 57 воїнів.

У післявоєнні роки господарство Сошникова було відділком радгоспу «Сошниківський» з центральною садибою в селі Старому. Відділок спеціалізувався на вирощуванні зернових, буряківництві та молочному тваринництві. У селі було два відділки Старинської птахофабрики, які спеціалізувалися на виробництві індичого м'яса.

На території сільської ради знаходиться урочище «Гусинці» — збережена частина однойменного затопленого водами Канівського водосховища села зі збереженою знаменитою Затопленою церквою.